Письма Гули и её родственников

1927 (з листа батька)
"...Гуленька захоплюється зоопарком. Юннатка любить звірів... Копошиться в зелені,збирає жучків і разом з тим непогоано читає вірші. Наполегливість у неї є.
Гуля склала вірш:
Вже летять пташки додому -
В небі клекіт зграй.
Африка для них душлива,
 Африка їм рідний край.."

 

"..І от навесні 1942 року я, Пилип Омелянович і маленький Їжачок прщаємось з любимою Гулею. Пам`ятаю, як у Пилипа Омеляновича тремтіли пальці, коли він скручував цигарку. Їжачок сидів у Гулі на руках і мацав червону зірочку на її пілотці...."

"...По приїзді в Уфу вона народила сина і назвала його Олександром,або, як вона його ніжно називала Їжачком. Нині її сину 23 роки, він студент Київського медінституту..."

 

 

1933 рік


4 січня

"Дорогий таточку! Вітаю тебе з другою п`ятирічкою. Велике спасибі за "Дерсу Узала". Читаю його разом з мамо. Книжка дуже цікава. Таточку, ми тут прийняли до себе великого бездомного кота. В нього мабуть теж ревматизм, бо він завжди спить біля електричної пічки. Татусю, а я почала писати вірші!
Великмх міст як не любить!
Москву з фабричними гудками.
Могрес.. Внизу вода шумить
І Кремль голубить хвилями-валами. "

10 лютого
"У нас великі морози, часто вони доходять до 25 градусів. Я беру лижі в одного хлопця і вже вмію ходити на них.... "

 

 

1934 рік


1 липня
"Любий татусю! Я себе почуваю добре, навіть готуюсь зніматися в кінофільмі "Партизанська дочка". Вчуся їздити верхи на коні, долати бар`єри й канави, це мені дуже подобається.
 ...Татку, я забула тобі написати, що вчуся їздити в сідлі й без сідла, а також галопом і кроком.

9 листопада
"Дорогий таточку! Вітаю з Жовтневим святом. Як ви святкували? Наша колонна була красивою. 8-го зранку я і ще одна дівчинка виступали з "Баладою про Леніна".

11 листопада.
"Татусю, мені так хочеться тебе побачити і хочеться знову в Москву, в нашу школу.
Тепер трохи напишу про одеську школу: громадської роботи саред учнів немає ніякої, перерви проходять неорганізовано, діти бігають, б`ются, підставляють один одному ніжку, не хочуть виходити з класу, коли їх виганяє черговий. Якщо ніхто не виходить з класу, черговий іде скаржитися заву: якщо хтось когось ущипнув, то теж іде скаржитися заву. взагалі тут нецікаво..."

 

 

1935 рік

21 лютого.
"Любий таточку! Доїхали ми благополучно і вчасно, без запізнення.
Їхали в окремому купе і познайомилися з українським письменником Микитенком.... "

13 квітня.
 "Дорогий татусю! Велике спасибі за фарби і альбом. Посилаю тобі статтю про "Партизанську дочку" і про мене, є й моя замітка. Зараз я знімаюсь у фільмі режисера Лукова "Я люблю" у ролі Варки. Дуже цікаво. Особливо вразило мене ртутне освітлення, яке не палить очі, й при ньому відпочиваєш - світло голубувате і приємне. Київська фабрика дуже велика, значно більша одеської... Мені після фільму мають дати путівку в табір "Артек". Чи їздив ти в меро? Добре там чи погано?

30 червня.
"...Ага! А я лазила в шахту, навіть в забої була. Коли я сказала жінці, що супроводжувала мене, про свій намір, вона від страху ледь не вмерла, дуже просила режисера, щоб він мене не брав, а він мене все- таки взяв. Коли ми вилізли з шахти, то нам сказали, що ця шахта найнебезпечніша в усьому районі...
 Я відвідую зоопарк, стала юннаткою, працюю з ведмежатами, веду щоденник. А скільки тут полуниць!..."

"...Дорогий татусю! Здоров`я покращало, стала поправлятися. 5-го числа в зоопарку втекло з клітки приручене вовченя і загризло двох павичів.
До мене з зоопарку щодня приходять друзі, приносять новини, книги й пера. Хлопці в нас дуже дружні.
 Постишев відпустив нам грошей для обладнання кабінету, і всі зараз зайняті йог влаштуванням...."

21 листопада.
"Любий таточку! В п`ятому класі "Мцирі" ми не вивчали, не знаю, вчать його зараз наші учні чи ні, але я читала його. Твір мені сподобався, особливо те, як Лермонтов зображає любов грузинів до своєї батьківщини.
...Лермонтов хороший тим, що в дуже характерних рисах показує, як царський уряд пригноблював народи Кавказу. І ще Лермонтов чудово описує чарівність Кавказу, читаєш - і почуваєш, чуєш - і бачиш все перед собою...."

 

 

 1936 рік.

7 травня.
"Дорогий таточку! Поздоровляю тебе з Першим травня. Я дуже
задоволена, що тобі вдалося побувати на з`їзді. Як мені хотілося б там бути!
Працюю я дуже багато, боюся що не наздожену, а все таки залишатися на другий рік - це буде вже дуже прикро. Таке здоровило - і залишилося на другий рік."

 

 

"....Гуленька любила море, його безкрайню широчінь. Вона чудово плавала і взагалі захоплювалася спортом. Спорт був найкращим її відпочинком...."

                                                                                                                                З.М.  Козицкая

1938 рік

24 березня

Любий татусю. Чверть я закінчила без поганих оцінок. У школі у нас чудово, всі хлопці й дівчата добре здружилися, не хочеться навіть розлучатися на канікули…
Пилипко почуває себе вже добре. В мами після цих хвилювань розходилися нерви, але нині знову стала на ноги.
Я хворіла, боліло вухо, бо в нього під час стрибків набрала води. Я вже виконую складні стрибки.На той рік кататимусь на бігових ковзанах і виступатиму на змаганнях. Чи бачив ти папанінців? Якщо бачив, то напиши, як це було.

23 травня

Татусю, посилаю тобі вирізки з газети «Пролетарська правда». Переклад напису під фото: «18 травня відбулося відкриття водної станції» Вимпел» (назва спортивного товариства). На фото кращий стрибун станції Гуля Корольова, учениця 8-го класу 48-ї школи» (номер школи вони переплутали, я не в 48-ій, а в 57-ій )

28 травня

Татку, ура! Сьогодні склала фізику, ось! Ще залишилось шість екзаменів. Як вам сподобався «кращий стрибун»? Через екзамени довго не була на водній станції. Оце перепаде мені від інструктора. Знову виходитиме в мене не «ластівка», а «горобчик».
Тату, ти тільки подумай, восени мені сповниться 16 років. Як швидко біжить час.»


 

Бесплатный хостинг uCoz